Практика — основа підготовки висококваліфікованих спеціалістів

 

Необхідність інтеграції медичної освіти у європейський простір вимагає підвищення рівня як теоретичної, так і практичної підготовки випускників.

Сучасна модель фахівця передбачає довести відповідність професійних навичок і вмінь до професійної кваліфікаційної характеристики, що в свою чергу вимагає від викладачів навчити студента самостійно вчитися, широко мислити, самостійно розв’язувати завдання, вирішувати проблеми, приймати рішення, діяти.

За роки навчання студента швидкими темпами поновлюється наукова інформація, змінюються обсяги навчальних програм, їх складність та динамічність.

Разом з тим, реформується і сама система охорони здоров’я, оновлюються методики діагностики, лікування і догляду за пацієнтами, практична медицина ставить конкретні завдання щодо підготовки фахівців. Все це вимагає від нас підвищення якості практичної підготовка шляхом реалізації нових форм і методів та її удосконалення.

У Луцькому базовому медичному коледжі робота з практичної підготовки студентів спрямована на вдосконалення практичного навчання як основи підготовки висококваліфікованих фахівців, позааудиторної самостійної роботи як важливого фактору активізації науково-пошукової діяльності, поглиблення професійних знань та впровадження в навчальний процес передових педагогічних технологій.

Однією з ланок засвоєння студентами коледжу навчального матеріалу й основою їхньої професійної освіти є практична підготовка, яка включає навчальну (практичні заняття з теоретичним курсом), виробничу та переддипломну практику. Відповідні знання та практичні вміння формуються у студентів на заняттях у каб­інетах доклінічної практики та на клінічних базах під керівництвом викладачів і медич­ного персоналу лікувально-профілактичних закладів.

Велика увага приділяється індивідуалізації практичного навчання. В усіх кабінетах, лабораторіях обладнані робочі місця, де студенти відпрацьовують практичні навички. У коледжі запроваджений фантомний курс у самостійній роботі студентів для засвоє­ння усіх практичних навичок і вмінь у тренажерних кабінетах.

Практика студентів, її організація і проведення здійснюється відповідно до діючих навчальних планів, програм , наказів Міністерства охорони здоров’я України № 690 від 7.12.2005р. «Про затвердження Положення про організація та проведення практики студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації», Міністерства освіти і науки України № 93 від 8.04.1993р. «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України».

У формуванні професійних навичок і вмінь згідно з кваліфікаційною характеристикою, розширенні та поглибленні знань майбутнього спеціаліста, практичному засвоєнні сучасного обладнання, набутті професійного досвіду рівень і доступність клінічної бази важко переоцінити.

Важливе значення для підготовки майбутніх фахівців має потужна клінічна база обласного центру, яка дає змогу завершити вивчення кожної клінічної теми біля ліжка тематичного пацієнта, а не обмежуватись лише фантомним курсом.

Особливо плідною є співпраця коледжу з кращими лікувальними установами об­ласті, керівники яких надають можливість студентам якнайповніше долучатись до їх майбутньої професійної діяльності. Серед них — обласна клінічна лікарня (головний лікар — І.М. Сидор, заступник головного лікаря з медсестринства — Г.А. Кузьмінська), обласне дитяче територіальне медичне об’єднання (генеральний директор об’єднання — Г.В. Ващилін, головна медична сестра — Л.М. Ємельянова), обласний гос­піталь для інвалідів війни (головний лікар — Т.О.Масікова, головна медсестра — Оніщук М. П.), обласна інфекційна лікарня (головний лікар — П.Д. Гайдучик), обласна лікарня «Хоспіс» (головний лікар — В.І.Ба­чинський), обласна санітарно-епідеміологічна станція (головний лікар — Н.В. Янко), комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» (головний лікар — Л.П. Духневич, заступник головного лікаря з медсестринства — Н.А. Бортник), комунальний заклад «Луцький клінічний пологовий будинок» (головний лікар — М.М. Токарчук, головна аку­шерка — Г.М.Шишук), комунальний заклад «Луцька міська дитяча поліклініка» (головний лікар — О. Лєщинська, головна медична сестра — Л.М. Козіна), комунальний заклад «Луцька міська поліклініка № 1» (головний лікар — І.В. Гнетньов, головна медсестра — О.О. Волошина), комунальний заклад «Луцька міська поліклініка № 3» (головний лікар — В.Б. Максим’юк, головна медсестра — Г.А. Семенюк), комунальний заклад «Луцька станція швидкої медичної допомоги» (головний лікар — О.С. Куц, головна медсестра — Л.М. Процан), міська санітарно-епідеміологічна станція (головний лікар — І.І. Ульчак), Луцька центральна районна лікарня (головний лікар — С.М. Коновал, головна медична сестра — А.О. Яков’юк) та інші.

На базах основних лікувально-профілактичних закладів обладнані і функціонують навчальні кабінети: зокрема: терапії, хірургії, педіатрії, акушерства і гінекології, сестринської справи, інфекційних, шкірно-венеричних, нервових та психічних хвороб. Заслу­говує на увагу робота кабінету сестринської справи на базі обласної лікарні «Хоспіс», оснащеного всім необхідним для догляду за пацієнтами. Останнім часом змінився погляд на роль та функції медсестри. До традиційних додалась функція індивідуального догляду за кожним пацієнтом з урахуванням його потреб.

Навчальний кабінет створений з метою забезпечення виконання програм з навчальних дисциплін «Основи сестринської справи» для студентів ІІ курсу спеціальності «Сестринська справа» та «Медсестринський процес» для медсестер-бакалаврів вечірнього відділення, якими передбачено вивчення різних моделей сестринської справи і засвоєння етапів сестринського процесу.

Враховуючи новизну змісту сестринської діяльності, передбачену реформою медсестринства, експериментально на базі «Хоспісу» впроваджено документацію сестринського процесу. Студенти на заняттях ведуть сестринські історії здоров’я пацієнтів, оцінюють стан пацієнта, визначають проблеми, планують догляд, оцінюють його результати.

Кабінети на клінічних базах оснащені діагностичною і лікувальною апаратурою, забезпечені обладнанням, інструментарієм, предметами догляду за пацієнтами. Методичне забезпечення кабінетів відповідає нормативним вимогам: створено навчально-методичні комплекси, інструкції для проведення практичних занять, алгоритми, роздатковий матеріал навчального та контролюючого характеру.

До навчального процесу залу­чені операційні зали, перев’язочні, маніпуляційні, діагностичні ка­бінети, травмпункти, кабінети функціо­нальної та лабораторної діагностики, станції швидкої медичної допомоги, кабінети профілактичних щеплень. Студенти мають можливість ознайомитись з новими досягненнями медичної на­уки, сучасними методами діагностики та лікування, що викликає підвищену зацікавленість до навчання .

Функціонування навчальних кабінетів на клінічних базах, де створені належні умови для практичного навчання, забезпечення їх відповідним обладнанням та методичними матеріалами дає якнайширші можливості для повноцінного проведення занять, дозволяють створити життєву ситуацію «Пацієнт — медпрацівник».

Практичне навчання на спеціальності «Фармація» організовано відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціаліста фармацевта. Виробнича та переддипломні практика проходять на базах державних і приватних фармацевтичних закладів. До навчального процесу залучені виробничо-торгове підприємство «Волиньфармпостач», фірми «Волиньфарм», «Волиньфармсервіс», аптеки м. Луцька і районів.

Майбутні фельдшери, акушерки, сестри медичні, лаборанти, фармацевти в коледжі зростають не тільки професійно, але й стають високоосвіченими людьми, носіями високої загальної культури, чіткої громадянської позиції, прагнуть до саморозвитку та самовдосконалення.

За оцінкою загальних та безпосередніх керівників практик з лікувально-профілактичних і фармацевтичних закладів студенти мають високий рівень професійних знань, практичних навичок і вмінь, розвинуті риси гуманізму, милосердя, любові до своєї спеціальності.

Керівники лікувально-профілактичних та аптечних установ, де працюють випускники коледжу, зазначають, що підготовка фахівців відповідно до освітнього рівня відповідає державним вимогам і стандартам, спеціалісти мають організаторські здібності, вміють приймати професійні рішення, самостійно розв’язувати виробничі, педагогічні, діагностичні, контролюючі і організаційні завдання, володіють комплексом знань з професійних дисциплін.